5. Експертні дослідження непродовольчих товарів як засіб захисту прав споживачів (ЩОДО ПРОБЛЕМ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЙНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ)

ЩОДО ПРОБЛЕМ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЙНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

За даними Державної служби статистики України у 2013 р. реалізація ювелірних виробів зафіксована на рівні 644 млн. грн, що вдвічі більше порівняно з 2005 р. Проте, якщо у 2005 р. це складало 0,3% до загального обсягу товарообороту, то у 2013 р. – лише 0,1% [1].
Не зважаючи на суттєве зниження платоспроможного попиту на ювелірні вироби, вони, як і раніше, користуються попитом, зокрема, як подарунки до особливих дат. А, відтак, їх пропозиція повинна відповідати запитам споживачів відносно співвідношення ціна/якість. З іншого боку, з’явилася велика кількість виробників ювелірних виробів, торгова марка яких невідома широкому загалу і які наполегливо пропонують продукцію споживачам попри ринкових законів.
Тож, для збереження, а можливо розширення сегменту ринку підприємствам, що пропонують ювелірні вироби кінцевому споживачу, та найголовніше для збереження іміджу, що врешті-решт дозволяє виконати перше завдання, необхідно проводити їх ідентифікацію. Зазвичай, ідентифікація проводиться для встановлення тотожності заявленого в документах товару за його характеристиками та інформацією вимогам стандартів [2].
Оскільки, проведення товарознавчої експертизи пов’язано з певними витратами, вона, найчастіше проводиться у випадках судового розгляду конфліктних ситуацій.
Проте, є методичні підходи до ідентифікації товарів, що не спричиняють збільшення витрат, а можуть стати функціями відповідальних працівників, що переймаються питаннями товаропросування та забезпечення покупців якісними товарами.
Зокрема, не є проблемою визначення відповідності відібраних для дослідження зразків ювелірних виробів вимогам нормативно-технічної документації за маркуванням та клеймуванням.
Для підтвердження цього твердження нами у магазині «Мікс» разом з його працівниками проведено товарознавчу ідентифікаційну експертизу 5 зразків ювелірних виробів, а саме кілець із золота 585 проби: зразок 1 (виробник – ТОВ «Харківська ювелірна фабрика»), зразок 2 (виробник – Ювелірне виробниче підприємство «Золотий вік», м. Запоріжжя), зразок 3 (виробник – ТОВ «Діамант-13», м. Київ); зразок 4 (виробник – Львівський державний ювелірний завод); зразок 5 (виробник – Дніпропетровська ювелірна фабрика «Едем», м. Дніпропетровськ).
За результатами візуального огляду кілець для визначення відповідності маркування було встановлено, що всі зразки мають інформацію, яка регламентується стандартами, а саме: найменування товару, артикул, найменування та місцезнаходження виробника, товарний знак виробника, проба, вага виробу, ціна, позначення документа, у відповідності з яким виготовлений і може бути ідентифікований виріб.
Встановлено, що маркування на всіх виробах є чітким та без будь-яких пошкоджень.
Оскільки вироби з дорогоцінних металів клеймують за фактично встановленою пробою, їх продаж здійснюється тільки за наявності відбитків державних пробірних клейм.
Перевіркою встановлено, що на всіх зразках відбиток основного клейма складається із знаку посвідчення підприємницької діяльності, шифру інспекції пробірного нагляду та встановленої проби.
Засвідчення виробника ювелірних виробів з дорогоцінних металів відбувається за допомогою іменника. Клеймо-іменник формою прямокутника із загостренням (у вигляді стрілки) складається із знаку місця знаходження виробника, його шифру, року реєстрації іменника та знаку десятиріччя реєстрації іменника.
Масу виробів визначено зважуванням на технічних вагах 1-го класу, з точністю до 0,01 г. Відповідність розмірів виробів визначено за допомогою вимірювального інструменту – кільцеміру.
Після отримання даних проведено порівняння результатів з вимогами нормативно-технічної документації.
В результаті дослідження було виявлено, що кільце Львівського державного ювелірного заводу має інтервал внутрішнього діаметру – 18,6 мм (за маркуванням 18,5, допускається інтервал внутрішнього діаметра від 18,5 до 19,0 включно, мм), кільце підприємства «Золотий вік» (м. Запоріжжя) має вагу – 2,96 (за маркуванням – 2,97, допускається відхилення маси не більше ніж 15%). Це відповідає чинним вимогам.
Паралельно зі стандартними вимогами можливим є додання суб’єктивної оцінки ювелірних виробів за 5-бальною шкалою за показниками: зовнішній вигляд та конструкція.
Отримано такі результати: зразок 1 – 20 балів; зразок 2 – 15 балів; зразок 3 – 14 балів; зразок 4 – 14 балів; зразок 5 – 17 балів.
Зразки 1 (Харківської ювелірна фабрика) та 5 (Дніпропетровська ювелірна фабрика «Едем») отримали найвищу оцінку.
Оскільки нормативна документація не передбачає кореляційної відповідності між загальною бальною оцінкою і описової оцінкою якості є необхідність визначити діапазони значень оцінки, що відповідають певним рівням якості. Для цього використано підходи, зазначені у шкалі І. Ансоффа [3], а саме: нижче 40% від максимальної кількості балів – незадовільний рівень якості; від 41% до 70% – задовільний рівень якості; від 71% до 80% – хороший рівень якості; від 81% до 100% – високий рівень якості.
Тож, за такою шкалою, можна стверджувати, що до групи «висока якість» відносять зразки, що набрали від 16,2 до 20 балів, до групи «хороша якість» – від 14,2 до 16,3 балів, до групи «задовільна якість» – від 8,2 до 14,3 балів, а до групи «незадовільна якість – менше 8,1 балів.
Відтак, високу якість мають зразок 1 (20 балів) та зразок 5 (17 балів).
Хорошу якість мають зразок 2 (17 балів), зразок 3 (14 балів) та зразок 4 (14 балів).
Тож, можна констатувати, що кільця Харківської ювелірної фабрики займають висхідне положення, що підтверджується рівнем попиту на них та перевагах споживачів і впливає на обсяги продажів.
Для визначення портрету потенційного споживача експрес-методом протягом одного дня було опитано 50 респондентів (в анкеті 9 питань).
У результаті виявлено респондентів за віковою категорією до 21 року – 10%, 21-30 років – 40%, 30-50 років – 46%, від 50 років – 4%. Це свідчить, що найбільша група споживачів представлена у віці від 30 до 50 років.
Серед покупців 68% жінок.
За соціальним статусом виділено працюючих (84%), а за рівнем середньомісячних доходів – середнього (від 4000 до 10000 грн) та високого (більше 10000) – 56%.
Найчастіше (68%) придбання ювелірних виробів пов’язано з певними датами. З виробників найчастіше обирають продукцію ТОВ «Харківська ювелірна фабрика» та ювелірного виробничого підприємства «Золотий вік» (м. Запоріжжя).
При виборі покупці надають перевагу кільцям із золота 585 проби.
Аналізуючи в цілому дані опитування, можна зробити висновки, що найважливішим критерієм при виборі ювелірних виробів є її проба. Значна частина споживачів є жінки, що обирають золоті прикраси. 68% респондентів купують ювелірні прикраси рідко, переважно до знаменних для них дат.
Отже, підбиваючи підсумок, можна стверджувати, що потенційним споживачем магазину «Мікс» є жінка у віці від 30 до 50 років, з рівнем доходів на одну особу в родині більше 4000 грн., що надає перевагу якісним виробам, купуючи їх на свята чи знаменні дати, надаючи перевагу золотим виробам 585 проби.
Таким чином, протягом одного робочого дня без будь-яких додаткових витрат було проведено дослідження якості ювелірних виробів (кілець) п’яти виробників, що, з одного боку, підтверджує можливість такого процесу, а з іншого, дозволяє виконати місію торгівлі – задоволення попиту споживача стосовно якісних ювелірних виробів та захист його прав щодо безпечності споживання.
Перелік посилань
1. Статистична інформація: Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
2. Товароведная идентификационная експертиза [Электронный ресурс]. – режим доступа: http://studopedia.ru/7_185250_tovarovednaya-identifikatsionnaya-ekspertiza.html
3. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф [Электронный ресурс]. – режим доступа: http://www.vuzlib.net/beta3/html/1/5182/