5. Експертні дослідження непродовольчих товарів як засіб захисту прав споживачів (ОЦІНКА ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ ВЗУТТЄВИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ДИТЯЧОГО ВЗУТТЯ)

Якість та безпечність дитячого взуття визначається властивостями взуттєвих матеріалів для його виготовлення та дотриманням технологій виробництва. Взуттєві матеріали (тканина, натуральна/штучна шкіра, допоміжні матеріали для виготовлення взуття) та сировина, з якої вони виготовляються, є потенційною складовою можливого негативного впливу комплексу хімічних речовин різних за призначенням, класом небезпечності, біологічними ефектами. Приймаючи до уваги, що дитина має безпосередній контакт з цими матеріалами та виробами, а сполуки, які в них містяться здатні мігрувати в організм під час експлуатації, питання безпечності на сьогодні є особливо важливим особливо щодо текстильних матеріалів, одягу та взуття.
На сьогодні в Україні недосконала нормативна та методична база, яка не дозволяє чітко визначати для взуттєвих матеріалів перелік екологічно-небезпечних компонентів в їх складі для подальшого прогнозування впливу на здоров’я дитини.
Безпечність дитячого взуття визначається хімічною, біологічною, фізичною та механічною безпечністю. Хімічна безпечність обумовлена застосуванням хімічних матеріалів для виготовлення взуттєвих матеріалів (залишкова концентрація барвників, важких металів, антисептиків, які здатні мігрувати з матеріалів у готове взуття); біологічна є результатом можливого розвитку мікроорганізмів та грибків на взуттєвих матеріалах (шкірі). Механічна та фізична безпечність проявляється під час технологічного процесу і пов’язана появою товстих швів, неправильним їх розташуванням, а фізична безпечність обумовлена невідповідністю розмірів, розташуванням ремінців, застосуванням синтетичних матеріалів та ймовірним підвищенням вологості, температури, активізації тепловіддачі в середині взуття. Всі види безпечності взаємопов’язані, що вимагає ретельних підходів щодо вибору якісної та безпечної взуттєвої сировини та дотримання технології виготовлення дитячого взуття.
Враховуючи, що для виготовлення дитячого взуття використовують натуральну шкіру для верху взуття з різних видів сировини, різної товщини та методів оздоблення лицьової поверхні, для комплексної оцінки якості взуттєвих матеріалів обрано зразки шкір з відповідними характерними ознаками:
- нубук для верху взуття хромового методу дублення зі шкур ВРХ, колір рожевий (зразок 1);
- шкіра для верху взуття хромового методу дублення зі шкур ВРХ з природною лицевою поверхнею, колір сірий (зразок 2);
- шкіра для верху взуття хромового методу дублення зі шкур ВРХ зі штучною лицевою поверхнею, колір білий (зразок 3);
- шкіра підкладкова хромового методу дублення зі шкур свиней зі штучною лицевою поверхнею, колір бежевий (зразок 4).
Згідно вимог, які визначені стандартом для шкір для верху взуття ДСТУ 2726-94 «Шкіра для верху взуття. Технічні умови», якість зразків для дитячого взуття доцільно оцінювати за фізико-механічними показниками, хімічним складом та фізичними характеристиками (рис. 1).

Рис. 1. Показники якості досліджуваних шкір

Результати проведених досліджень фізико-механічних, фізичних властивостей та хімічного складу представлено в табл. 1.
Як видно з представлених даних (табл. 1) досліджувані зразки шкір за показниками фізичних, фізико-механічних властивостей та хімічним складом повністю задовольняють вимоги стандарту для шкір для верху взуття.
Слід відмітити високу міцність натуральних шкір, про що свідчать дані межі міцності при розтягуванні зразків. В разі шкір з природною лицьовою поверхнею (зразок 2) та велюру (зразок 1) характерним є підвищення на 10 % показників порівняно з вимогами стандарту. При цьому дані зразки характеризуються також достатньою пластичністю та еластичністю, про що свідчать значення відносного видовження.
Враховуючи те, що характерною особливістю зразків 3 і 4 є шліфована та штучна лицьова поверхня, дані зразки мають дещо нижчі показники межі міцності та видовження, однак за числовим значенням вони теж відповідають вимогам стандарту.

Особливу увагу можна звернути на рівень адгезії покривної плівки до сухої і мокрої шкіри. Для всіх шкір значення цього показниками в декілька разів перевищує вимоги стандарту, що свідчить про достатню міцність з’єднання покриття з поверхнею шкіри і, відповідно, високі експлуатаційні властивості готових шкір і взуття, в цілому.
Відповідно до вимог щодо безпечності згідно ДСанПіН 3.3-182-2012. «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові. Основні гігієнічні вимоги», важливе значення має вміст оксиду хрому, як хімічного елементу, який віднесено до шкідливих хімічних сполук.
Аналіз хімічного складу досліджуваних шкір вказує, що для всіх шкір вміст оксиду хрому не перевищує вимоги стандарту ДСТУ 2726-94 «Шкіра для верху взуття. Технічні умови» і знаходиться на рівні 4,3-4,5 % в перерахунку на абсолютно суху речовину.
Отже, в результаті оцінки якості та безпечності взуттєвих матеріалів для виробництва дитячого взуття за фізико-механічними показниками, хімічним складом та фізичними характеристиками, встановлено відповідність вимогам якості та безпечності показників шкіряних взуттєвих матеріалів для виготовлення дитячого взуття.