5. Експертні дослідження непродовольчих товарів як засіб захисту прав споживачів (ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА ДИТЯЧИХ ПРАЛЬНИХ ПОРОШКІВ)

ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА ДИТЯЧИХ ПРАЛЬНИХ ПОРОШКІВ

Більшість пральних порошків, в тому числі і дитячих, виготовляють на основі фосфатів – з'єднань різних металів і фосфорної кислоти. Вони зменшують жорсткість води і поліпшують мийну здатність, але чинять негативний вплив на шкіру та на роботу організму в цілому. Не меншу небезпеку для здоров'я людини представляють і поверхнево-активні речовини (ПАР), які зменшують поверхневий натяг води.
Разом з тим, в усьому світі до засобів для прання дитячих речей пред'являються особливо високі вимоги. Безпека миючих засобів в країнах Євросоюзу регламентується новим хімічним законодавством REACH (англ. Registration, Evaluation and Authorisation of CHemicals), згідно з яким в країнах ЄС введена заборону на продаж миючих засобів для прання із загальним вмістом сполук фосфору в кількості 0,5 г або більше, на одне прання в стандартній пральній машині.
Вимоги до якості дитячих пральних порошків, що задовольняють потреби покупців, встановлюються у стандартах і технічних умовах. Однак ці нормативні документи не гарантують того, що при розробці, виробництві, зберіганні та реалізації дитячого прального порошку фактично досягнутий рівень якості буде відповідати встановленим вимогам.
В таких умовах зростає актуальність проведення товарознавчої експертизи дитячих пральних порошків, що дозволяє встановити відповідність як вітчизняної, так і імпортної продукції чинним в Україні нормативним документам та можливість реалізації продукції різних виробників на вітчизняному ринку.
Асортимент синтетичних мийних засобів, які представлені на ринку України, є різноманітним, але хімічний склад їх доволі однотипний. Переважну частку становлять мийні засоби на основі синтетичних аніоноактивних ПАР, а мийні засоби ПАР іншого походження, зокрема на основі натуральних ПАР, представлені в невеликому обсязі.
На сьогодні загальний ринок побутової хімії в Україні становить 350–380 тис. т, з них 280 тис. т виробляється в країні, решта – імпортується. У структурі споживання вітчизняна продукція складає близько 65 %. Середня масова частка фосфатів у складі пральних порошків, які виробляються в Україні – 15–30%. Більша частина імпортованого в Україну товару – містить фосфати. Загалом, частка безфосфатних пральних порошків на ринку України складає близько 2–3 %. Миючих засобів, які містять 30–60 % фосфатів – 5 %; тих, що містять 15–30 % фосфатів – 45 % [1].
Товарознавча експертиза дитячих пральних порошків складається з трьох етапів. На першому етапі проводиться попередня ідентифікація, метою якої є вивчення та аналіз документів, маркування, а також початковий загальний огляд: упаковки, індивідуальної тари, вмісту або самого товару; виділяються відповідні та невідповідні характеристики, використовуються при визначенні характеристик органолептичні та експрес-методи визначення показників для дослідження фізико-хімічними та іншими методами. На другому – проводиться заключна ідентифікація. Третій етап передбачає складання висновку експерта.
З метою проведення товарознавчої експертизи дитячих пральних порошків було досліджено засоби для прання дитячої білизни, призначені для автоматичних пральних машин і ручного прання, торгових марок: Ушастый нянь, Galinka, Алёнка, REX, Карапуз.
В якості критеріїв ідентифікації обрано: найменування, фірму-виробника, призначення, зазначення НД, дату виготовлення, масу, склад, повноту маркування, зовнішній вигляд, запах, консистенцію, піноутворюючу здатність, стійкість піни.
Експертизу дитячих пральних порошків проводили на відповідність маркування, органолептичних і фізико-хімічних показників до чинного стандарту ДСТУ 2972:2010 "Засоби миючі синтетичні порошкоподібні. Загальні технічні вимоги та методи випробовування" [2].
Результати експертизи маркування та пакування свідчать про наступне:
– упаковка всіх засобів відповідає вимогам;
– не відповідають вимогам до маркування [3] пральні засоби Ушастый нянь, Карапуз, REX.
Після проведення органолептичних та лабораторних досліджень було визначено ряд показників (таблиця 1).

Результати досліджень засвідчили відповідність всіх зразків за органолептичними та фізико-хімічними показниками нормам зазначені в ДСТУ 2972:2010. Разом з тим, виявлено недопустимі Технічним регламентом компоненти (велику кількість ароматизаторів) [4] у таких зразках як REX, Карапуз та Galinka.
Використання зазначених критеріїв та методів експертизи сприятиме насиченню ринку України безпечними та якісними засобами для прання.
Перелік посилань
1. Офіційний сайт Державної служби статистики України. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua.
2. ДСТУ 2972:2010. Засоби мийні синтетичні порошкоподібні. Загальні технічні вимоги та методи випробування. — [Чинний від 2011—07—01]. — К. : Держспоживстандарт України. — 2011. — 8 с.
3. ДСТУ ГОСТ 31340:2009. Попереджувальне маркування хімічної продукції. Загальні вимоги. — [Чинний від 2009—01—01]. — К. : Держспоживстандарт України. — 2011. — 39 с.
4. Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. № 717. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/717-2008-п.