3. Проблеми ідентифікації та фальсифікації товарів (СПОСОБИ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ АПЕЛЬСИНОВИХ СОКІВ)

СПОСОБИ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ АПЕЛЬСИНОВИХ СОКІВ

Соки є важливим продуктом харчування, вони забезпечують організм людини всіма фізіологічно активними речовинами: вітамінами, макро- і мікроелементами, поліфенолами, ароматичними та біологічно активними речовинами та ін. Сік апельсину – підвищує тонус і збагачує організм вітаміном С.
На ринку України представлений широкий асортимент апельсинового соку, як вітчизняного так і імпортного виробництва. В Україні налічується майже 400 підприємств-виробників, з яких близько 30 великих. Обсяг виробництва складає більше 225 млн. л. На сьогодні спостерігається висока конкуренція, а саме 98% всієї продукції на українському ринку соків представлені 4 великими компаніями: PepsiCo, Vitmark, Coca-Cola і Ерлан. Соки випускаються під торговими марками: «Jaffa», «Наш Сік», «Sandora», «Соки Літо», «Біола», «Rich», «Добрий» та ін. [1].
Експорт соків українського розливу поширюється на країни СНД, Балтії, Ізраїль і навіть досить далеке зарубіжжя. Частка експорту готових соків становить біля 15-20% внутрішнього виробництва, хоча в окремих компаній частка експортних операцій у загальному обороті досягає 1/3.
Частка імпортних соків на українському ринку сьогодні не перевищує 10%. В основному соки потрапляють в Україну з Польщі, Німеччини, Франції й Молдавії.
Апельсинові соки можуть бути вироблені в Україні тільки за наявності імпортної сировини, готового концентрату чи поставки вже готового та упакованого соку через відсутність фруктів. Тому для збільшення споживання, виробники соків постійно оновлюють асортимент продукції методом створення нових міксів. При цьому значно збільшилося виробництво напоїв, в які вводяться хімічні консерванти, барвники, підсолоджувачі та ароматизатори.
Тому актуальною стає проблема визначення натуральності соків, встановлення їх ідентифікаційних ознак та способу фальсифікації, з метою захисту споживача від неякісної та небезпечної продукції.
Виробники фальсифікованих соків вводять споживачів в оману щодо їх споживних властивостей, походження, харчової цінності, тобто безпосередньо сфери безпечності продукції, шляхом маркування, вказуючи неправильні й необґрунтовані дані на етикетках продукції що наносить пряму шкоду здоров’ю населенню та сприяють недобросовісній конкуренції на продовольчому ринку.
Соки є зручним об’єктом фальсифікації, оскільки показники якості продукції, що визначаються при закупівлі концентратів і контролю якості (кількість сухих речовин, рН, титрована кислотність), легко можуть доводитися до норми після розведення за допомогою цукру та лимонної кислоти.
Одним з найпростіших методів фальсифікації соків є їх розведення водою до мінімально дозволеного стандартом вмісту розчинних сухих речовин і кислотності. Також використовують доведення розведеного соку до необхідних кондицій додаванням цукру і органічних кислот.
Найнебезпечніша фальсифікація пов’язана із заміною цукру на цукрозамінники без відповідного позначення на етикетці, що особливо важливо для хворих на цукровий діабет споживачів. При додаванні до соків 10 % води зазвичай дегустатори сенсорно не помічають таку ступінь розведення, при введенні 20 % води – майже третина з них висловлюють сумніви щодо якості й справжності напою, і лише при 50-процентному розведенні більшість дегустаторів вказують на "водянистість" у смаковитості соку. Ось чому розведення соків водою до 10 % практично не визначається ні органолептичними, ні фізико-хімічними методами [2].
До більш складних методів фальсифікації відносять [3]:
- повну або часткову заміну соку менш цінним;
- купажування натуральних 100%-них соків з іншими компонентами натурального та штучного походження;
- повну заміна натурального соку сумішшю інгредієнтів, що імітує заявлений у супровідних документах продукт;
- використання неякісної сировини або напівфабрикатів у виробництві соків;
- порушення технології концентрування і відновлення соків – для соків відновлених натуральних;
- застосування штучних ароматизаторів, барвників та інших харчових добавок у виробництві натуральних соків.
Надзвичайно важко виявити фальсифікацію соків методом додавання фруктових екстрактів та гідролітазів (екстракт пульпи та ін.).
Для зменшення реалізації фальсифікованої продукції необхідно посилити контроль на підприємствах, які займаються переробкою імпортованої сировини, а також створити єдину нормативну базу щодо оцінки якості й безпечності соків за максимальним спектром показників. Це дасть змогу й підстави вимагати від виробника відмічати на етикетці продукції показники, що визначають її якість і безпечність.
На сьогодні доцільно розрізняти 5 видів фальсифікації: асортиментну (видову), якісну, кількісну, кошторисну, інформаційну.
Перелік посилань
1. Евтушевская О. А. Тенденции развития украинского рынка соков, нектаров, сокосодержащих напитков, морсов / О. А. Евтушевская, С. И. Ба- бурина // Економіка харчової пром-сті. — 2013. — № 3. — С 45-52.
2. Притульська Н. В. Ідентифікація товарів : моногр. / Н. В. Притульська. — К. — Київ. нац. торг.-екон. ун-т, — 2007. — 195 с.
3. Єлісєєв М. Н. Товарознавство та експертиза смакових товарів / М. Н. Єлісєєв, В. М. Позняківський. – М.: Академія, 2006. – 304 с.