3. Проблеми ідентифікації та фальсифікації товарів (Проблеми асортиментної фальсифікації товарів у торгівлі)

Проблеми асортиментної фальсифікації товарів у торгівлі

Товар є об’єднуючою ланкою між споживачем і виробником в умовах формування нових ринкових відносин, які впливають на виявлення нових властивостей у товару, про які раніше не можна було навіть здогадуватись. Якщо раніше, в умовах державного монополізму, для товару були характерні такі властивості, як якість, споживча цінність (вартість) та інше, то в умовах ринкових відносин у нього проявилися нові властивості – це справжність, тобто набір характерних, специфічних показників, що відрізняють даний виріб від інших і як похідне від цієї властивості – його ідентичність. Серед найважливіших передумов прояву даних властивостей товару є поява на ринку товарів не одного власника (в особі держави), а безлічі власників, кожен з яких прагне зайняти певну частку сегменту ринку і отримати певні доходи від реалізації своїх товарів; неузгодженість діяльності органів державного контролю і не інформованість споживача про результати їх діяльності призводять до численних фактів багаторазового обману покупців одним і тим же товаром, в тому числі і за рахунок підробок (контрафакції).
Саме підробка, виконана з корисливою метою і може класифікуватися фальсифікацією, спрямованою на обман покупця і споживача, тому фальсифікація в широкому розумінні може розглядатися як дії, спрямовані на погіршення тих чи інших споживчих властивостей товару або зменшення його кількості при збереженні найхарактерніших показників, які не є суттєвими для споживача [3].
На сьогоднішній день, в Україні обсяг підробленого масла і маргарину сягає близько 40-45%, рибних і м'ясних консервів 35-40%, косметики, парфумерії та миючих засобів більш 50%, алкогольної продукції до 60%, підробленого одягу та взуття 40%, а частка контрафактної продукції в товарообігу країни досягла 40% [5].
Основна небезпека фальсифікату криється в тому, що наслідки застосування фальсифікату неможливо навіть гіпотетично спрогнозувати. Значні втрати внаслідок фальсифікації несе не тільки індивідуальний споживач, а й суспільство в цілому. При поширенні асортиментної фальсифікації на ринку з'являються в значній кількості небезпечні товари, виникає ризик втрати здоров'я багатьма членами суспільства, знижується тривалість життя, збільшується смертність від хвороб і отруєнь (наприклад, канцерогенними речовинами), погіршується структура харчування за рахунок підвищення частки низькоякісних і малоцінних продуктів, відбувається моральна деградація, як окремих людей, так і суспільства в цілому, знижується рівень довіри з боку інших держав до суспільства, де процвітає фальсифікація, а держава неспроможна захистити своїх громадян. Все це в остаточному підсумку супроводжується суттєвим погіршенням якості життя суспільства.
Аналіз численних випадків фальсифікації товарів дозволив виявити наступні її види: асортиментна (видова); якісна (кваліметрична); кількісна; вартісна; інформаційна; комплексна.
При асортиментній фальсифікації підробка здійснюється шляхом повної заміни товару його замінниками іншого сорту, виду або найменування із збереженням подібності одного або декількох ознак. Для замінників характерні певні особливості – значно нижча ціна порівняно з натуральним товаром, гірші споживні властивості, ідентичність (подібність) найбільш характерних ознак (зовнішнього вигляду, кольору, смаку і запаху, консистенції) з оригінальним товаром. Ознаки, характерні для окремих різновидів асортиментної класифікації (див. рис. 1) [2].

Рис. 1. Ознаки і різновиди асортиментної фальсифікації.
Залежно від засобів фальсифікації, подібності властивостей замінника і продукту, що фальсифікується, розрізняють такі способи фальсифікації:
- часткова заміна сухих речовин продукту водою;
- додавання до продукту низько-цінного замінника, що імітує натуральний продукт;
- заміна натурального продукту імітатором.
Усі замінники, що застосовуються при асортиментній фальсифікації, поділяють на дві групи: харчові і нехарчові.
Харчові замінники – більш дешеві продукти харчування, вони досить схожі з натуральними продуктами за однією або декількома ознаками, але відрізняються низькою харчовою цінністю. Як засоби асортиментної фальсифікації найбільш часто використовують такі харчові замінники: вода – для рідких продуктів; інші імітатори натурального продукту, схожі за певними, найбільш характерними ознаками. Вода є найбільш розповсюдженим замінником рідких продуктів, особливо таких, як спирт, горілка, прозорі безбарвні наливки, білі вина, мінеральні води. Для зафарбованих напоїв застосовується додаткове підфарбовування води, що допомагає зберегти відтінки кольору натурального продукту. Наприклад, при асортиментній фальсифікації коньяку, рому, рожевих і червоних вин, пива, квасу воду підфарбовують цукровим колером (підсмаженим цукром) [4].
До харчових замінників, що використовуються з метою фальсифікації, належать різні імітатори, тобто продукти, що застосовуються або спеціально розроблені для заміни натуральних продовольчих товарів. Прикладом можуть служити кавові напої на основі зернових, цикорію і т. п., концентрати, сиропи, соки і напої з використанням синтетичних барвників, кислот, ароматизаторів.
При асортиментній фальсифікації відбувається часткова або повна заміна натурального продукту його замінником.
Можлива також часткова чи повна заміна високоцінних товарів іншими товарами, які коштують значно дешевше і належать до тієї ж однорідної групи, але іншого виду. Так, досить часто картопляний крохмаль фальсифікують пшеничним борошном або кукурудзяним крохмалем. Розповсюдженим видом фальсифікації є підміна вершкового масла маргарином.
Нехарчові замінники належать до об'єктів органічного чи мінерального походження і непридатні для харчових цілей. Більшість з них можуть нанести шкоду здоров'ю людини, а іноді і привести до летальних випадків. Як нехарчові замінники найчастіше застосовують крейду, гіпс, вапно, золу, які додають до борошна, крохмалю.
До асортиментної фальсифікації також належить пересортування товарів. Пересортування – це дія, спрямована на обман споживача шляхом заміни товарів вищих сортів нижчими, так варена ковбаса 1-го сорту може бути реалізована, як ковбаса вищого сорту, кава Робуста 1-го сорту, як Арабіка вищого сорту тощо [1].
Пересортування може бути викликане об'єктивними і суб'єктивними причинами. До фальсифікації належить лише пересортування, обумовлене суб'єктивними причинами, що характерно для сировинних і технологічних принципів поділу товарів на сорти.
Пересортування ковбас, борошна, макаронних виробів, крохмалю, кави при реалізації в торгівлі завжди є фальсифікацією, тому що якість цих товарів цілком сформована при їхньому виробництві. Якщо в процесі зберігання чи реалізації ці товари втратили свою якість, то переводити їх у нижчий сорт не можна, ці товари необхідно визнати нестандартними і зняти з реалізації.
Разом з тим для значної групи товарів, якість і товарний сорт яких при зберіганні може істотно змінюватися, пересортування має об'єктивний характер. Це стосується таких товарів, як чай, сир, вершкове масло, маргарин, сорт яких встановлюється на основі органолептичних показників якості. Цілком зрозуміло, що в процесі зберігання внаслідок природних процесів якість цих товарів може погіршуватися. В такому випадку керівництво підприємства повинно звернутися до компетентних органів, представники яких проведуть оцінку якості продукції і встановлять її фактичний сорт на даний момент. На основі рішення такої компетентної комісії проводиться перемаркування товарів і зазначення їх фактичного сорту, таке пересортування не є фальсифікацією. Однак, при застосуванні інших способів зміни товарного сорту є грубою фальсифікацією.
До асортиментної фальсифікації необхідно віднести і продукти, які виробляють з використанням генетично модифікованої сировини (ГМС). Закон України "Про захист прав споживачів" (ст.18) вимагає, щоб в інформації про товар, яка повинна надаватися споживачу до придбання товару, була "відмітка про використання генної інженерії при виробництві товарів", але таке маркування нажаль на сьогодні не всі товари мають.
Отже, фальсифікація – це спосіб недобросовісної конкуренції.
Важливим у процесі забезпечення ефективної протидії підробкам і фальсифікації є використання можливостей засобів масової інформації, таких як телебачення, друковані засоби масової інформації, глобальна мережа Інтернет, для доведення до відома споживачів продукції даних про встановлені факти фальсифікації та підробки, інформації щодо недопущення вживання тієї чи іншої продукції, яка може спричинити шкоду здоров'ю. Через засоби масової інформації необхідно доводити до відома споживачів інформацію про ознаки, за якими можна встановити підроблена чи сфальсифікована продукція.
Споживачам на сьогоднішній день варто бути більш уважним при виборі продуктів харчування. Звертати увагу на дрібні деталі (маркування, логотип фірми-виробника, виробничий шифр – наприклад, на рибних консервах). Часто «підпільні виробники» ґрунтовно підробивши партію товару, допускають дрібні помилки, наприклад на консервах «Скумбрія у власному соку» може бути зображена сайра і т.п.
Список використаних джерел:
1. Малигіна В.Д. Основи експертизи продовольчих товарів: навч. посіб. /В.Д. Малигіна, Л.Д. Титаренко. – К.: Кондор, 2009. − 296 с.
2. Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів / В. Павлов, О.В. Мишко, І.В. Опеньова, Н.В. Павлиха. – К.: Кондор, 2004. − 300 с.
3. Салухіна Н.Г. Стандартизація та сертифікація товарів і послуг: підруч. /Н.Г. Салухіна, О.М. Язвінська. − К.: Центр навч. л-ри, 2010. − 336 с.
4. Титаренко Л.Д. Ідентифікація та фальсифікація продовольчих товарів /Л.Д. Титаренко, В.А. Павлова, В.Д. Малигіна. – К.: Центр навч. л-ри, 2006. – 208 с.
5. Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації /М.І. Шаповал. − К.: Вид-во Укр. фін. ін-ту менеджменту і бізнесу, 1998. – 149 с.