6. Формування професійних компетентностей при підготовці товарознавців-експертів (КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНОСТЬ СТУДЕНТІВ – ЕКСПЕРТІВ ЯК ЧИННИК ЇХ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ)

КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНОСТЬ СТУДЕНТІВ – ЕКСПЕРТІВ ЯК ЧИННИК ЇХ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

Діяльність фахівців сфері експертизи товарів та послуг має значний вплив на економічне життя суспільства. Світовий та внутрішній ринок товарів та послуг стрімко й динамічно нарощує свої обсяги. Разом з тим, дедалі підвищуються і вимоги до якості товарів та послуг. Апріорі закономірним є факт, що ключову роль в забезпеченні високого рівня якості товарів послуг відіграє персонал, який комунікує з споживачами.
Важливою умовою високої професійної компетентності фахівців сфери експертизи товарів та послуг є формування й розвиток їх комунікативної культури з метою: розвитку особистісних і ділових якостей через оволодіння комунікативною компетентністю; формування вмінь конструктивно спілкуватися на всіх етапах процесу надання послуги; встановлювати та підтримувати контакти з клієнтами з урахуванням вікових, статусних і соціально-культурних характеристик; адекватно використовувати невербальний і вербальний канали спілкування під час обслуговування; володіти техніками: виявлення потреб клієнта, активного слухання, постановки питань різного типу, аргументації на користь клієнта, налагодження зворотного зв’язку та презентації послуги; долати комунікативні бар’єри; опанувати способи саморегуляції; виробити навички професійного ведення діалогу за допомогою вербальних і невербальних засобів спілкування; надавати клієнтам якісний сервіс.
Слід завважити, що високу культуру спілкування демонструє комунікативно компетентна людина, яка успішно застосовує арсенал морально-етичних норм і правил, вдало визначає характер людини, з якою спілкується. З огляду на це комунікативну компетентність розуміють як досвідчене володіння мовою на вербальному і невербальному рівнях, здатність соціально прийнятно спілкуватися, що передбачає дотримання певних морально-етичних норм і врахування психологічних особливостей співрозмовника.
Комунікативна компетентність як досконале володіння мовою на вербальному й невербальному рівнях, здатність соціально прийнятно спілкуватися, дотримуючись певних морально-етичних норм з урахуванням психологічних особливостей співрозмовника визнається у всіх економічно розвинених країнах перспективним напрямом професійної підготовки, а наявність комунікативної культури – головною умовою працевлаштування та кар’єрного зростання у сфері бізнесу, ринку послуг, управлінні, освіті тощо.
Професійна культура фахівця – експерта передбачає наявність у нього відповідних моральних якостей, здатності до творчості, професійних знань, умінь й навичок, серед яких значне місце належить комунікативним компетенціям, культурі спілкування, адекватному донесенню інформації, естетизації професійної діяльності. У країнах з розвинутими освітніми системами становлення і розвиток професійної культури фахівця в сері експертизи пов’язують з формуванням культури міжособистісного спілкування.
Міжособистісне спілкування виконує багато різних функцій, серед яких професійно-ділова, пізнавально-діагностична, педагогічна, інформаційна, управлінська (мобілізаційно-спонукальна), зворотного зв’язку, самоутвердження особистості, забезпечення позитивних емоцій, психологічної комфортності від спілкування тощо. Психологічні механізми сприймання й розуміння один одного, міжособистісна привабливість, взаємовплив і рольова поведінка реалізуються в комунікативній культурі, яка є провідним важелем формування й розвитку міжособистісних відносин. Вони ґрунтуються на взаємній готовності суб’єктів до певного типу неформальної взаємодії та спілкування, виникають і розвиваються на основі суб’єктивної потреби у спілкуванні та її задоволенні, регулюються індивідуально-психологічними особливостями людей, що взаємодіють, і супроводжуються станом задоволення чи незадоволення один одним.
Вважаємо, що формування комунікативної культури майбутніх фахівців-експертів можна забезпечити за умов: розроблення та реалізації концепції формування комунікативної культури фахівців в сері експертизи; взаємозв’язку професійних, психологічних, естетичних, культурологічних знань і вмінь; розвитку в особистості мотивації до вдосконалення власної комунікативної культури.