2. Товарознавство – основа експертизи товарів (ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПОБУТОВИХ ВИРОБІВ ЗІ СКЛА В УКРАЇНІ )

ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПОБУТОВИХ ВИРОБІВ ЗІ СКЛА В УКРАЇНІ

Вступ. Для побутових скловиробів важливим є його успішна реалізація та стійке положення на ринку, адже попит на скляні вироби не падає, а, навпаки, зростає. Ринок товарів зі скла не є статичним об’єктом дослідження, він знаходиться в постійній динаміці параметрів, які корегуються саме потребами людини. Альтернатива вибору товарам зі скла постійно зростає, зокрема керамічні та металеві вироби, іноді побутові вироби з пластмаси, нові види на кшталт склокераміка, склопластик тощо. Одні з них поступово зникають, а інші, вдосконалюючись, створюють величезний асортимент виробів. Нажаль сьогодні для розширення асортименту виробів зі скла та збільшення їх продажу не впроваджуються дієві рекламні інструменти товарознавчого спрямування, зокрема орієнтація на їх повну біологічну інертність порівняно з іншими відомими матеріалами, що вказує на їх цілковиту безпечність (ASTM). Крім цього, проблема крихкості скла долається модифікуванням їх хімічного складу. Проте виробництво скляних товарів в Україні, порівняно з закордонним, є надто енергоємним, тому і дорогим та не має національного дизайну, і саме в цьому напрямку потрібно проводити товарознавчі дослідження.
Матеріали і методи. Теоретичні та експериментальні дослідження були виконані з використанням загальнонаукових методів таких, як аналіз, синтез, індукція, дедукція, анкетування, експертна оцінка.
Результати. Скло відоме людям уже близько 55 століть. Сучасне скло з його незамінними та унікальними властивостями і можливостями є одним з найперспективніших матеріалів. Скло відіграє велику роль в харчовій, оптичній, будівельній, хімічній, біологічній та в багатьох інших галузях промисловості. Воно має унікальні фізичні властивості, що дає йому широкого спектру застосування.
Скляна промисловість за РССР була однією з базових галузей економіки України і, так же як і інші галузі, відігравала важливу роль у формуванні макроекономічних показників окремих регіонів і держави в цілому. На початку 80-х років в Україні нараховувалося близько 60 підприємств скляної промисловості. Серед потужних виробників можна виділити такі як Львівська національна академія мистецтв, ВАТ «Бережанський склозавод», ВАТ «Романівський склозавод», ТОВ «Галицьке скло», ТОВ ВКФ «Декор» та ТОВ «Гута», Київський завод художнього скла. На сьогоднішній день економічна криза торкнулася всієї української промисловості, не залишивши осторонь виробників скловиробів. За даними Українського державного інституту скла в Україні на початку 2000 року нараховувалося близько 37 підприємств, що виробляють скло, або ж мають безпосереднє відношення до скловаріння. Серед них більше 20 склозаводів, які займаються виробництвом скла: Львівське виробниче об’єднання «Райдуга», яке включає 5 заводів (Львівський, Жовківський, Самбірський, Пісочанський, Нестерівський), Романівський, Бережанський, Стрийський, Артемівський, Лисичанський, Херсонський, Керченський, Константиновський та інші. За даними статистики, обсяги реалізації скловиробів впродовж 2008-2013 років постійно змінювалися. В 2013 році порівняно з 2008 обсяги реалізації зменшилися вдвічі, а велика кількість заводів взагалі не працює. Через це спостерігається тенденція значного зростання імпорту виробів зі скла до України. Якщо виробництво скла листового, будівельного та скляної тари в Україні ще тримається на середньому рівні, то виробництво виробів побутового призначення майже припинилося. Альтернативою українському виробнику стали дешеві вироби з Китаю, Росії, Туреччини та більш дорогі та якісні вироби з Чехії, Італії тощо. В більшості магазинів присутні скловироби визнаної Богемії, завдяки своїм високим естетичним властивостям та оригінальному дизайну .
За даними результатів опитування споживачів спеціалізованих магазинів Києва 37,8% надають перевагу виробникам столового скляного посуду країн Європи; 11,7% - країн СНГ; 27,9 % - України та 22,6% респондентів не придають цьому значення. Серед факторів, що впливають на вибір при купівлі столового посуду більшість респондентів обрали якість (34,9%), як відповідність нормативному документу; для 28,5% опитуваних важливе значення має ціна; для 22,2% - торговельна марка або фірма-виробник; для 8,8% - реклама й 5,6% назвали інші фактори, зокрема товарний вигляд, стиль, мода, колір, форма, зручність користування, комплектація тощо. З найбільш важливих споживних властивостей скляного посуду респонденти визнали естетичні – 29,6 %, безпечність - для 23,8%, утилітарні (маса, зручність) – 23,0%, економічні важливі для 23,6% респондентів.
Висновок. Отже, економіка будь-якої країни залежить від рівноваги попиту та пропозиції товарів на ринку. А що стосується позиції країни на світовій арені, то вона є тим кращою, чим сильнішим та стійкішим є забезпечення ринку вітчизняною продукцією та імпортно-експортні зв’язки з іншими країнами. Варто зазначити, що чималий імпорт побутових виробів зі скла в Україну не виправданий, адже наша країна має увесь спектр природних ресурсів та обладнання для забезпечення належного функціонування скляної промисловості країни. З метою вдосконалення структури асортименту скляних виробів вітчизняного виробництва на споживчому ринку України та зовні необхідно розширити видовий асортимент виробів з урахуванням їх призначення, розробити принципово нові сучасні види скла, форми виробів, розширити методи і прийоми їх декорування, передбачивши випуск скляних виробів з урахуванням національних особливостей. Перспективними методами виробництва скляних виробів є вдосконалення його декорування, зокрема лазерного, яке широко застосовується в Англії, Німеччині, Бельгії та ін. Враховуючи попит споживача, сьогодні необхідно збільшити випуск комплектного посуду (сервізи чайні та кавові, подарункові набори тощо), виробів-новинок з кольорового скла та кришталю, декорованих живописом золотом, сріблом, платиною, люстровими і силікатними фарбами, освоїти виробництво освітлювальних виробів, зокрема люстр, бра тощо. Це дасть можливість вітчизняним скляним виробам стати конкурентоспроможними і зайняти достойне місце як на вітчизняному, так і на зовнішньому ринку. Введення нових сучасних технологій та нового устаткування на склозаводах дозволить зменшити кількість відходів та дасть можливість різко зекономити паливо і енергоресурси, а отже знизити собівартість.
Перелік посилань
1. Статистичний щорічник України / Державний комітет статистики України за ред. О.Г. Осауленка – К. : Техніка, 2010. – 644с.
2. Олійник Д.М. Скло України / М.Д. Олійник – К. : Видавничий дім «Слово», 2007. – 120 с.