2. Товарознавство – основа експертизи товарів (Порівняльно -товарознавчий аналіз каналізаційних труб для визначення сфери їх застосування )

Історія використання в системах водовідведення керамічних труб сягає кількох тисячоліть. Схема руху стічних вод та шламів і технологія за якою використовували керамічні труби для каналізації мало відрізняється від тих, що застосовуються нині. Тільки в останні 500 років, стічні води були сховані під землею. При цьому для їх транспортування використовували канали, що являли собою вимощені каменем тунелі та різні за матеріалами трубні системи (сталеві, чавунні, залізобетонні), а в середині минулого століття з’явилися труби з пластмас ( з полівінілхлориду (ПВХ), поліпропілену (ПП), поліетилену (РЕ), зшитого поліетилену (РЕХ), металопластикові труби (PEX-AL-PEX)). Актуальною задачею фахівців будівельного комплексу, технологів та товарознавців є  визначення найбільш доцільних сфер застосування різних видів труб, враховуючи те, що в стічних водах містяться абразивні механічні частки, органіка, мастила, кислоти, якими через втрату цілісності трубопроводів може забруднюватись навколишнє середовище. Фахівцями Академії будівництва України та КНУБА було визначено основні чинники, що мають забезпечити дотримання вимог до організації безперебійної роботи систем водовідведення. Каналізаційні труби повинні бути: міцними, водонепроникними, морозостійкими, кислото- та лугостійкими (стійкими до агресивних стоків) і мати низьку стиранність.
На запит будівельного комплексу був проведений порівняний аналіз доцільності використання в системах водовідведення керамічних та поліетиленових труб. Керамічні труби виявились поза конкуренцією в системах транспортування високотемпературних стоків. Якщо поліетилен розрахований на довготривалу роботу при t=40-50 °C,  то керамічні труби можуть бути використані при t=600 °C. При транспортуванні  хімічних речовин керамічні труби успішно заміняють сталеві та чавунні труби, які заборонено використовувати для транспортування агресивних рідин. В той же час пластмасові труби більш стійкі до лугів і кислот,  та мають значно меншу вартість ніж керамічні.
Виходячи з цього визначили переваги та недоліки керамічних та поліетиленових труб. До недоліків керамічних труб відносять: складність розрізання труб через високу густину та міцність під потрібні розміри, при наявності в них мікротріщин або внутрішньої напруги вони  можуть розколотися. Керамічні труби мають досить низьку ударну міцність, навіть порівняно слабкі удари можуть призвести до розколу труби. В той же час висока кільцева міцність дозволяє використовувати керамічні трубопроводи для неглибокого залягання. Керамічні труби не розраховані на замерзання стічних вод та шламів в них. Властивість розтягування поліетиленових труб  при замерзанні в них транспортуємого матеріалу в даному випадку значно вища . Після танення криги труба повертається до свого номінального розміру.
Маса керамічних труб набагато перевищує масу ПЕ, ПВХ та ПП труб. Будівельно-монтажним організаціям необхідно передбачати великі витрати на транспортування керамічних труб до місця укладки. Нижче наведені основні показники,що висуваються до труб згідно ДСТУ Б В.2.5-322 007 «Труби безнапірні з поліпропілену, поліетилену, непластіфіціруемого полівінілхлориду та фасонні вироби до них для зовнішніх мереж каналізації будинків і споруд та кабельної каналізації» та ДСТУ Б В.2.5-57:2011 «Труби керамічні каналізаційні. Технічні умови.» (Табл.1)





Таким чином керамічні трубопроводи для водовідведення можна рекомендувати для використання в містах з щільною забудовою, де при необхідності можна здійснити точковий ремонт. Поза межами населених пунктів краще використовувати залізобетонні з полімерними вкладишами та полімерні труби.
Література:
ДСТУ Б В.2.5-322 007 «Труби безнапірні з поліпропілену, поліетилену, непластіфіціруемого полівінілхлориду та фасонні вироби до них для зовнішніх мереж каналізації будинків і споруд та кабельної каналізації»
ДСТУ Б В.2.5-57:2011 «Труби керамічні каналізаційні. Технічні умови.»