4. Експертні дослідження харчових продуктів як інструмент впливу на їх безпечність (СУЧАСНІ ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ СПОЖИВНОЇ ЦІННОСТІ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА ЗА ДОПОМОГОЮ БІОФОРТИФІКАЦІЇ)

СУЧАСНІ ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ СПОЖИВНОЇ ЦІННОСТІ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА ЗА ДОПОМОГОЮ БІОФОРТИФІКАЦІЇ

Майже в 50-и країнах світу вирощують і досліджують біофортифіковану продукцію рослинництва з метою поширення її у фермерські господарства. На сьогодні вже близько 2 млн. людей вживають біофортифіковану продукцію І, оскільки, значна кількість країн світу приймає біофортифікацію, як частину більш широкої стратегії, мета якої – боротьба з мікронутрієнтними дефіцитами існує передбачення, що до 2030 року більше ніж 1 млрд. людей буде отримувати користь від біофортифікованих харчових продуктів [1].
Біофортифікація відрізняється від звичайної фортифікації тим, що її метою є підвищення споживної цінності врожаю під час росту і розвитку рослин, а не під час переробки, коли важливі мікронутрієнти спеціально додаються відповідно до рецептури. Оскільки збагачені потрібними мікронутрієнтами продукти харчування, завдяки їх високій вартості, можуть придбати не всі, біофортифіковану рослинну продукцію мають змогу вирощувати і вживати люди з різними достатками. У світі існують і розвиваються наступні напрямки біофортифікації:
- біофортифікація залізом рису, бобів, солодкої картоплі, маніоки ;
- біофортифікація цинком пшениці, рису, проса, бобів, солодкої картоплі, маніоки;
- біофортифікація каротином солодкої картоплі, маніоки і маїсу;
- біофортифікація сорго і маніоки амінокислотами та білками [2].
Для біофортифікації обирають ті продовольчі культури, які є основними для харчування людей в різних регіонах світу. Маїс є незамінним в раціоні харчування населення 22 країн африканського континенту і Латинської Америки. Пшениця – важливий злак і незамінна сировина для виробництва харчових продуктів для 35 % населення земної кулі. Картопля – основна не зернова культура для четвертої частини населення, а маніока годує біля 800 млн. людей, які живуть переважно в африканських країнах [3].
Під час біофортифікації споживна цінність продукції рослинництва покращується завдяки селекції, генетичній модифікації (генетична біофортифікація) і застосуванню спеціальних добрив (агрономічна біофортифікація). На сьогодні використання генетичної модифікації, як методу біофортифікації, для одержання, наприклад, зернових культур з підвищеним вмістом заліза і цинку – найбільш рентабельна стратегія, але вона являє собою досить тривалий процес. Для того, щоб швидко отримати врожай з підвищеним вмістом зазначених мікронутрієнітв, рекомендують йти іншим, але досить ефективним шляхом – застосувати агрономічну біофортифікацію.
Особливість агрономічної біофортифікації – застосування добрив зі спеціальним складом для збільшення вмісту життєвоважливих мікронутрієнтів в їстівних частинах рослини. На сьогодні у світі проводиться широкий спектр досліджень, пов’язаних зі збагаченням рослинної продукції цинком, йодом, селеном, міддю. Обприскування спеціальними добривами чи їх внесення в грунт, на думку дослідників, є досить швидким і легким методом збагачення рослинної продукції. Свідченням того, що стратегія агрономічної біофортифікації успішно працює, є дані про те, що концентрація цинку в зерні пшениці, яку вирощували в Центральній Анатолії (Туреччина) збільшилося залежно від використаного методу агрономічної біофортифікації в 3-4 рази [4].
Міжнародна оздоровча організація при ООН створила спеціальне агентство, яке відповідає за охорону здоров’я і анонсує спеціальні консультації щодо біофортифікованої рослинної продукції в 2016 році. Зазначене агентство має за мету проаналізувати існуючі дані щодо накопичення важливих мікронутрієнтів в рослинній біофортифікованій продукції і вивчити можливості використання її для покращення вітамінного і мінерального статусу населення. Планується розглядати біофортифікацію вітамінами і мінеральними речовинами як глобальну стратегію охорони здоров’я.
Перелік посилань
1.HarvestPlus Shares Insights on Biofortification at Clinton Global Initiative [Electronic resource] // The 2nd Global Conferenct on Biofortification «Getting Nutritions Foods to People», March 31-April 2, 2014, Kigali, Rwanda.– Mode of access: WWW.URL: http://biofortconf.ifpri.info/2015/09/30/harvestplus-shares-insights-on-biofortification-at-clinton-global-initiative//.– Last access: 2016. – Title from the screen.
2. Biofortification of staple crops [Electronic resource] // e-Library of Evidence for Nutrition Actions (eLENA). World Health Organization. – Mode of access: WWW.URL: http://www.who.int/elena/titles/biofortification/en/. – Last access: 2016. – Title from the screen.
3. Biotechnology and Biofortification [Electronic resource] // International Service for the Acquisition of Agri-biotech Applicatson. – Mode of access: WWW.URL: http://www.isaaa.org/resources/publications/pocketk/27/. – Last access: 2016. – Title from the screen.
4. Ismail Cakmak. Enrichment of cereal grains with zinc: Agronomic or genetic biofortification? [Electronic resource] – Mode of access: WWW.URL: http://www.harvestzinc.org/pdf/AgronomicOrGeneticBiofortification.pdf/. – Last access: 2016. – Title from the screen.